Бій биків у Києві: Левченко vs Гримчак


Найбільша інтрига повторних виборів народних депутатів України очікується 15 грудня поточного року в одномандатному окрузі №223 (м. Київ), де від опозиційних сил буде вдруге балотуватися представник ВО «Свобода» Ю.Левченко

А головним його конкурентом буде скоріш за все тепер вже колишній член ВО «Батьківщина» (№91 партійного списку на виборах 2012 р.) Ю.Гримчак.

По-перше, конкуруватимуть як особистості представник партії «Свобода» та її союзників з опозиційного табору та самовисуванець, котрий донедавна входив до того ж опозиційного табору.

По-друге, конкуруватимуть виразники національно-консервативних та національно-демократичних ідей.

По-третє, конкуруватимуть значні людські і фінансові ресурси партії з обмеженими ресурсами самовисуванця.

По-четверте, конкуруватимуть досвідчений відомий політик з молодим, амбітним «економічним теоретиком» від ВО «Свобода».

Варто зазначити, що політичний досвід Гримчака не ставиться під сумнів навіть його нинішніми критиками.

Так, Олексій Гарань говорить наступне:

«Я вважаю, що той самий Гримчак дуже цікава особистість з гарною історією, принциповою позицією».

А колишній соратник Гримчака ще з часів спільної політичної діяльності з ним у Соцпартії, а пізніше у «Народній Самообороні» Юрій Луценко, дав йому наступну оцінку:

«… його викинули з політичного життя. Викинули після всього, що він зробив в українській політиці. А досягнув він чимало. Зокрема, в той час, коли керівництво різних опозиційних партій протягувало в свої списки «тушок» (за що й досі ніхто не поніс відповідальності»), Юра завжди сміливо тримав лінію оборони».

На сьогодні головний аргумент багатоголосої юрби критиків Гримчака зводиться до того, що його рішення йти на вибори, грає на руку партії влади.

О. Гарань, політолог:

«Якщо з´являться ще кандидати від опозиції, то таким чином розколюються голоси, і це працює на кандидата від партії влади. Тому, я думаю, що, по-перше, у них не буде шансів, а по-друге, їхня участь підриває шанси і узгоджених кандидатів від опозиції».

А. Яценюк, ВО «Батьківщина:

«Влада використає технологію самовисуванців. Хто буде самовисуванцями на округах, будуть підігрувати владі».

І.Мірошниченко, ВО «Свобода»:

«…між новоспеченим конкурентом Юрія Левченка Гримчаком та минулорічним опонетом Пилипишиним є одна надзвичайно важлива спільна риса. Обидвох влада тримає на гачку кримінальними справами, тому обидва є зручними маріонетками у виборчих махінаціях режиму Януковича.

І хоча природа кримінальних переслідувань владою конкурентів свободівця є цілком різною …використовувати їх на виборах влада буде однаково.

І контролювати після 15 грудня вона їх буде також не менш затято. …Втім, не виключено, що Гримчак усе ж має для влади короткостроковий інтерес і більше, ніж роль технічного кандидата після кастингу на Банковій не отримає».

І. Сагайдак, ВО «Батьківщина»:

«…ми у черговий раз бачимо скільки зрадників всередині і це прикро, бо не можна ні до кого повернутися спиною. Гримчак – це чергова «тушка», яка не дійшла до парламенту».

Ю. Левченко, ВО «Свобода»:

«Якщо говорити про когось іншого, хто може піти на ці округи, то ці люди будуть грати на руку владі..

Мотиви можуть бути від прямо проплачених і до того, що у них просто манія величі, проблеми з нарцисизмом, — тобто мотиви можуть бути різні, але результат однаковий, це робота так чи інакше на владу».

І якщо подібну заяву висуванця ВО «Свобода» ще можна зрозуміти, бо кожен (!) конкурент в окрузі зменшує його шанси на перемогу, то заяви інших є щонайменше некоректними, або ж частиною політтехнології.

Їх мета — деморалізувати будь-кого, хто не належить до лав «реєстрової» опозиції , хто є позапартійним та міг стати достойним кандидатом серед інших. Бо кожен, хто відважиться на такий крок, автоматично записується у списки потенційних «тушок» або «зрадників».

Підхід простий – «Хто не з нами, той проти нас!».

На жаль, три опозиційні парламентські партії своїми заявами щодо Гримчака (та інших суперників узгоджених кандидатів від опозиції) наочно демонструють, що вони вже монополізували право висувати кандидатів у Верховну Раду і виключають можливість будь-кого чесно конкурувати з призначеними ними кандидатами.

Очевидно саме ця обставина стане одним з головних мотивів Гримчака продовжувати боротьбу.

І не факт, що його аргументи виявляться малопереконливими для багатьох виборців у 223-му окрузі.

Очевидно, що Гримчак не збирається відповідати на закиди в його сторону з боку його потенційного конкурента Левченка.

Хоча, напевно, він міг би зробити з лайна кулю, або гранату. З лайна, яке розкидають повсюди його опоненти ще до подання ним документів до ЦВК.

Бо це лайно є доказом брудної кампанії і намагання позбавити будь-якого громадянина одного з основних прав — вибирати та бути обраним до вищого законодавчого органу країни.

Зараз списувати Гримчака як такого, що вже програв, передчасно. Його, очевидно, не лякають заяви про те, що «кожен, хто виступає проти єдиних кандидатів опозиції, які затверджені і підтримані трьома опозиційними силами, працює на Партію регіонів».

І особисто відповідати йому, схоже, також не обовꞌязково. Наприклад, кілька днів тому замість Гримчака Яценюку і Тягнибоку «відрізала» Тетяна Монтян, відомий київський адвокат, яка також заявила про свій намір висунутися кандидатом у 223-ому окрузі:

«…мене дивують істерики тих, хто відразу починає поливати лайном людей тільки за те, що вони йдуть на вибори. Я жодного поганого слова про Левченка не сказала і не збираюся, бо я банально не знаю, хто це такий і що корисного чи шкідливого зробив для країни. Виборці знають краще — хай вони і вирішують.

…Виборці «Свободи» — це патерналісти, які не розуміють, що таке Верховна Рада і яке її місце в системі державного управління.

Кожній людині, яка керується здоровим глуздом, зрозуміло, що ніякі воплі про мову, Бандеру, графу в паспорті, гноблення гомосексуалістів та інші улюблені теми наших ура-поцрєотів — не мають ніякого відношення до їхнього життя, до їхніх майнових прав, до проблем ЖКГ, тощо.

Тому мої виборці з виборцями існуючих політичних сил не перетинаються. Я не можу уявити собі людину, яка при здоровому глузді зможе проголосувати за партію «Свобода». Особливо після того повного фіаско в законотворчості, яке вони продемонстрували у парламенті».

Тетяна Монтян, «Люди зі здоровим глуздом розуміють, що мова, Бандера, графа «національність» в паспорті, гноблення геїв, заборона абортів — мають незначний вплив на їхнє життя», http://ipress.ua, 18. 10. 2013 р.

Та й сам Гримчак розуміє, що у нього в окрузі знайдеться маса виборців, які поділяють його погляди на стан справ в Україні, на політичні партії та їх кандидатів, що будуть його опонентами під час виборчої кампанії:

«…Я не люблю «Свободу» з багатьох причин, я вважаю, що це ліво-радикальна націоналістична партія – не права, права – це нормальна, ліво-радикальна – це інше питання, з цього приводу я дивився їхні програми економічні – більшовики тихо курять бамбук збоку…».

Юрій Гримчак, «Щоб балотуватись на вибори в Києві, Юрій Гримчак позичить гроші у друзів», http://ipress.ua, 17. 10. 2013 р.

Що ж, любов до «Свободи» чи до іншої політичної партії України, є вибором Гримчака, як і кожного громадянина України.

А от щодо оцінки проектів законів, написаних особисто Ю.Левченком, то тут Гримчак міг би послатися на авторитетні джерела, які дають їм експертну, а не політичну оцінку.

Для прикладу візьмемо висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради від 03.06.2013 р. на проект закону «Про ліквідацію приватних монополій», зареєстрований під №1250 від 11.01.2013 року.

Ось лише деякі з зауважень, які дуже схожі короткий курс «лікбезу» для «економічного теоретика» Ю. Левченка та народних депутатів О. Тягнибока, М. Головка та А. Мохника, які вносили цей законопроект:

«У проекті не визначено поняття «приватна монополія», що, власне, є його предметом. У зв’язку з цим з його змісту важко встановити, які саме приватні монополії підлягають ліквідації.

…саме по собі монопольне становище не є підставою для застосування відповідних заходів примусової ліквідації до суб’єктів господарювання…

З проекту ж можна зрозуміти, що приватні суб’єкти господарювання, які за цим законом займають монопольне становище, повинні в добровільному чи примусовому порядку ліквідуватися. Хоча водночас сам «об’єкт ліквідації» створює враження правового нонсенсу…

…під ліквідацією майна зазвичай розуміють його знищення, тоді як ліквідація юридичних осіб – це один з видів їх припинення. Для фізичних осіб-підприємців в разі припинення ними підприємницької діяльності термін «ліквідація» зазвичай не застосовується.

…чомусь це відчуження має здійснювати Фонд державного майна України, хоча підстави для надання подібних повноважень Фонду, на наш погляд, відсутні, оскільки до приватного майна він не має жодного відношення.

… зміст примусової ліквідації приватної монополії полягає у позбавленні суб’єктів господарювання об’єктів права приватної власності, а згідно з статтею 5 ці об’єкти передаються до державної власності з наступною сплатою коштів за продані об’єкти. Обидві статті… суперечать положенням Конституції України, частина шоста статті 41 якої передбачає, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

…монопольне становище на ринку само по собі не є протизаконним, а тому законодавством України не може бути передбачена можливість створення такого собі «чорного списку» у вигляді переліку приватних монополій, який має оприлюднюватися Антимонопольним комітетом України у засобах масової інформації та розміщуватися на його сторінці в мережі Інтернет».

Не дивно, що цей законопроект було відхилено.

Але Ю. Левченко, знаючи про це, продовжує повторювати про свій «безцінний» внесок:

«У Раді працюватиму по економічному напрямку. Вже рік усі економічні законопроекти, що пропонує «Свобода», підготовлені мною».

Ні, говорити про роботу у Верховній Раді ще зарано. Адже все вирішить «бій биків» у 223-ому окрузі …

Володимир Руденко
http://nk.org.ua



Источник: “http://stopotkat.net/news/view/32623”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя